Що робити якщо дитина не слухається

Багато молодих мам знайомі з ситуацією, коли дитина перестає слухатися. І перше їх питання - що робити? Для початку потрібно усвідомити, що подібну поведінку не можна залишати без уваги. Проблема потребує вирішення, і дитині потрібно пояснити, як правильно поводитися, а як не бажано.

Питань, пов'язаних з вихованням та непослухом дітей, дуже багато. І якщо ви будете знати хоча б деякі відповіді, то зможете виховати хорошу людину.



Коли дитина перестає слухатися

Вік, в якому малюк починає проявляти твердість характеру і наполегливо вимагає своє, у всіх різний. Одні  вже у дворічному віці закочують істерики, а інші у п'ять років не знають, що існує такий спосіб добитися бажаного. Все залежить від оточення - сім'я, друзі на вулиці, дитячий садок. Малюк може наслідувати героїв улюбленого мультфільму. Або побачити, як одноліток закричав і отримав те, що хотів. Він обов'язково запам'ятає і випробує на власних батьках. Ваше завдання - не звертати уваги на примхи, інакше це стане звичкою.

Обов'язково враховуйте обґрунтованість вимог. Наприклад, якщо малюк захотів сам зав'язати шнурки, а ви не дозволяєте йому це, він має право наполягати на своєму, а ви не праві. Якщо істерика почалася, проявіть твердість - дитина має зрозуміти, що криками нічого добитися не можна. А надалі не допускайте таких ситуацій.

Причини неслухняності

Проблеми можуть проявлятися вже у дворічному віці. Саме в цьому віці формується характер, а ще через рік дитина вже має власне «я», хай і не остаточне. Важливо не упустити цей момент, інакше ситуацію буде дуже складно виправити.

Якщо дитина не реагує на ваші прохання, кричить, вимагає своє, спробуйте відвернути його, заговорити. Головне - зберігати спокій. Якщо в перший раз ваша поведінка буде незворушною  і стійкою, вдруге криків буде менше, а третього разу може не бути зовсім.

Враховуйте той факт, що діти здатні змінювати свою поведінку в різних ситуаціях. У різних вихователів вони ведуть себе по-своєму. Це помітно у багатьох сім'ях: маму дитина не слухається, а тата - беззаперечно. Робіть відповідні висновки.

У період з двох до чотирьох років поведінка дитини стає нестерпною, тому від вас буде потрібно стійкість і терпіння. Якщо цей період упустити, в майбутньому виникнуть великі проблеми з характером і послухом. Рекомендації ті ж самі. Плюс до цього більше розмовляйте з малюком, завойовуючи авторитет.

До шести років дитина повинна знати все про хороше і погане, як допустимо поводитися, а як не можна. Але багато батьків стикаються з проблемами у спілкуванні з першокласниками. Причому найчастіше непослух є умисним, «на зло». У цей період дитина заново переосмислює погляди на життя. Вона  йде в школу, де багато нового: дисципліна, графік, чужі люди. Оптимальна тактика спілкування з дитиною в таких умовах - похвала. Хваліть дитину за будь-яку дрібницю, за все, що він зробив правильно. У відповідь ви отримаєте послух.

Що робити при непослуху

Будь-який малюк добре знає реакцію дорослих на його вчинки. Часто можна бачити, як тато карає дитину, а мама захищає або навпаки. У такій ситуації важливо виробити правильну тактику поведінки усіма членами сім'ї. Діти користуються розбіжностями серед дорослих у своїх інтересах і швидко навчаються маніпулювати вами. Допускати такої ситуації не можна.

Обов'язково зберіться всією сім'єю і обговоріть ситуацію. Вимоги до дитини повинні бути єдиними, це в його інтересах. Тут важлива будь-яка дрібниця. Спочатку малюк не може зрозуміти, чому один каже так, а другий - по-іншому. Потім з'являються питання, протест, маніпуляція і, як наслідок, відмова виконувати прохання.

Спостерігайте за дитиною, аналізуйте його хитрощі. Домовтеся, що всі прохання повинні бути узгоджені з думкою іншого батька. Якщо є розбіжності, обговоріть їх між собою, але не при дитині.

Часто істерики починаються в магазині, коли малюк наполегливо вимагає купити їй що-небудь. Перед спільним походом за покупками поговоріть з ним про те, що зможете купити, а що ні, поясніть чому. Якщо істерики уникнути не вдалося, забирайте і спокійно несіть додому, не звертаючи ніякої уваги на перехожих.

Аби дитина була слухняною

Якщо дитина не сприймає вас, не реагує на вмовляння, значить, ви допускаєте помилки у вихованні. Їх багато, але можна виділити три найпоширеніші, яких допускати не можна:

- Виконувати усі бажання дитини. Звичайно, кожна дитина особистість, але слід дотримуватися рамки вседозволенного, розуміти, до чого це може призвести в майбутньому.

- Обговорення всіх питань при дітях. Якщо є розбіжності, дитина не повинна про них знати.

- Кричати - це все одно не допоможе.

Якщо ви караєте дитину за непослух, дотримуйтеся двох  важливих правил. По-перше, думайте, чому робите саме так і що повиненна зрозуміти дитина. Важливо, щоб вона  відчула вашу стійкість, логічність вчинку і наслідки. Не повинно бути подвійного трактування вашої поведінки. Приміром, сьогодні у вас гарний настрій і ви не помітили провину малюка, а завтра покарали за нього. По-друге, у серйозних моментах дитина повинна знати, що буде так, як скажете ви.

Якщо дитина не слухається, покарання повинно бути неминучим і логічним. Саме цього ви повинні навчити малюка - він повинен розуміти, що покарання невідворотне і природнє. Життя показує відмінні приклади: не надівши шапку, можна  застудитися, переходячи дорогу на червоне світло, можна потрапити під машину і т.д. Будьте справедливими, проявляйте мудрість, і тоді у вашій родині поселяться любов і повага.